Навіщо ти заміж виходиш, якщо прізвища чоловіка не береш? — «обуюрвалася»свекруха...



 Наше із Сергієм довгоочікуване весільне торжество вже не за горами. Ми з ним навчалися в одному університеті, і ось тепер вирішили офіційно поєднати свої життя. До весілля залишилися лічені тижні. Усе вже давно готово: запрошення розіслані, ресторан обраний, сукню пошито.


Та є одна маленька, але дуже важлива проблема, прізвище мого нареченого.


Коли люди вперше чують його прізвище, Храпач, усі починають сміятися. Сергій розповідав, як у школі його дражнили через прізвище, вигадували образливі прізвиська. Дійшло до того, що його навіть перевели в іншу школу, бо однокласники з нього знущалися.


— Тоді ми були дітьми, але тепер мені це все вже не важливо, — каже Сергій, усміхаючись і додаючи, що може й сам із себе посміятися.


Тепер же між нашими родинами розгорілися справжні баталії через це прізвище. Моє дівоче, Котик, звучить м’яко, ніжно, навіть мило. Усі жартома називають мене «кицька», «Мурка», а Сергій лагідно кличе «моя кицюня». Ну правда ж, гарно?


А тепер уявіть, що раптом ти стаєш Храпач. Це просто жах.


Під час одного з обідів у свекрів ми заговорили про весілля, і я натякнула, що хотіла б зберегти своє прізвище. Тим паче, сучасні жінки часто так роблять, і в цьому немає нічого поганого.


— Що? Ти тепер його дружина, ти повинна взяти його прізвище! Ви ж сім’я! — кричала свекруха.

— Хто так сказав?

— Люди потім косо дивитимуться. Навіщо виходити заміж, якщо прізвища не береш? Що це за мода така пішла?


Ми сильно посварилися, і відтоді свекруха більше не захотіла брати участь у підготовці до весілля. Вона образилася, що я «прізвищем гребую».


Але мені справді не хочеться змінювати прізвище. Я полюбила Сергія за його характер, але зміна прізвища мене не тішить. Я 23 роки була Котик, і раптом стати Храпач? Усі ж сміятимуться з мене.


Я також упевнена, що й з наших майбутніх дітей сміятимуться їхні однокласники. Сергій сам через це пройшов, і йому було дуже важко.


Я запропонувала Сергієві взяти моє прізвище, стати Котиком. До того ж, це буде приємно моєму батькові, адже наш рід і прізвище не обірвуться на мені. Але Сергій уперся і заявив, що це як чоловіка його принижує:


— Та з мене ж усі на роботі сміятимуться. Це ненормально, коли чоловік бере прізвище дружини. Що, ми тепер ролями помінялися?


Через це питання в нас почалися проблеми. Сергій навіть демонстративно переїхав жити до батьків, хоча весілля поки що не скасовує. Я не знаю, що робити. Дехто може подумати, що це дрібниця і мені варто поступитися. Але для мене це важливо. Бо якщо я візьму це прізвище, це зіпсує мені життя.


Знаєте, краще б Сергій пив або курив, ніж носив таке безглузде прізвище.


Як ви вважаєте, як краще розв’язати цю проблему? Ви б обрали прізвище Котик чи Храпач?