«Ніно Петрівно, я більше не знаю, що робити». Невістка сиділа на моїй кухні.. Мій син обіцяє і не виконує. Полиця висить на одному шурупі. Дружину підводить щодня. Я наливала чай і мовчала, бо знала: це не випадковість, а звичка. Тридцять років я виховувала надійну людину. А виростила чоловіка, якому завжди знайдеться щось важливіше за тих, хто чекає. І наступного ранку він довів це остаточно. Одним вчинком, який змусив мене сказати синові слова, яких я не говорила йому ніколи.

«Ніно Петрівно, я більше не знаю, що робити». Невістка сиділа на моїй кухні.. Мій син обіцяє і не виконує. Полиця висить на одному шурупі. Дружину підводить щодня. Я наливала чай і мовчала, бо знала: це не випадковість, а звичка. Тридцять років я виховувала надійну людину. А виростила чоловіка, якому завжди знайдеться щось важливіше за тих, хто чекає. І наступного ранку він довів це остаточно. Одним вчинком, який змусив мене сказати синові слова, яких я не говорила йому ніколи.

22:09

Ольга м’яла в руках кухонний рушник. – Ніно Петрівно, я більше не знаю, що робити, – голос невістки тремтів. – Обіцяє, обіцяє. А потім. як у...

Дальше »
Моя віра в сина зламалась.. за обідом, тихо.., Світлана сиділа навпроти мене, нога на ногу, з холодним спокійним поглядом. Я сказала: «Голубонько, можеш стіл протерти?» Звичайне прохання. Як у нашій родині завжди було. І в кухні стало так тихо, що я чула власне серцебиття. Я подивилася на Юрія, шукаючи підтримки. А він опустив очі. І мовчав. Ось тоді я зрозуміла:.. ЩО та, що сидить за моїм столом, навіть не збирається вибачатися.

Моя віра в сина зламалась.. за обідом, тихо.., Світлана сиділа навпроти мене, нога на ногу, з холодним спокійним поглядом. Я сказала: «Голубонько, можеш стіл протерти?» Звичайне прохання. Як у нашій родині завжди було. І в кухні стало так тихо, що я чула власне серцебиття. Я подивилася на Юрія, шукаючи підтримки. А він опустив очі. І мовчав. Ось тоді я зрозуміла:.. ЩО та, що сидить за моїм столом, навіть не збирається вибачатися.

20:55

Алла Іванівна завмерла на кухні, прислухаючись. З вітальні долинав рівний, монотонний гул телевізора, але це був не той, звичний фон новин ч...

Дальше »
Моє кохання закінчилось одного дня, тихо, як зникає лист у поштовій скриньці, якого так і не надіслали. Іра поїхала вчитися, обіцяла чекати. . П'ятнадцять років дружби, планів, шепотів на проводах стиснулися в одне чуже прізвище. Я закрився, пішов у роботу, відмахувався від усіх. А під Новий рік вона приїхала в село на срібній машині з чоловіком утричі старшим. І я думав, що це кінець історії. Але через п'ять кілометрів від села доля вирішила інакше.

Моє кохання закінчилось одного дня, тихо, як зникає лист у поштовій скриньці, якого так і не надіслали. Іра поїхала вчитися, обіцяла чекати. . П'ятнадцять років дружби, планів, шепотів на проводах стиснулися в одне чуже прізвище. Я закрився, пішов у роботу, відмахувався від усіх. А під Новий рік вона приїхала в село на срібній машині з чоловіком утричі старшим. І я думав, що це кінець історії. Але через п'ять кілометрів від села доля вирішила інакше.

19:06

Ірина дружила з Олегом зі школи. Красива дівчина, всі в селі заздрили її хвилястому волоссю, тонкій фігурці, легкій ході. Олег теж був красе...

Дальше »
Подписаться на: Сообщения ( Atom )