Нарешті, Зоряна плавно повернулася, її погляд, спокійний та уважний, зустрівся з вичікувальним поглядом свекрухи. У сірих очах Зоряни не було ні страху, ні здивування, лише якась холодна, аналітична відстороненість, яка завжди так дратувала Тамару Іванівну.
— Значить так, Зоряно, — Голос Тамари Іванівни, що пролунав з порога кухні, був позбавлений будь-яких сентиментів і нагадував радше наказ,...
Дальше »