Десять років я жив один і не знав жодних проблем. Сам робив ремонт, сам варив борщ, сам прав і прасував. Ніхто мені не казав, що я щось роблю не так. А потім у моєму житті з'явилася жінка, і за якихось кілька місяців я перетворився на людину, яка боїться покласти в кошик пачку масла без дозволу. Я стояв посеред супермаркету, тримав пакет молока і думав: «А чи можна мені це взяти?» Як таке взагалі сталося? Зараз розкажу.

Десять років я жив один і не знав жодних проблем. Сам робив ремонт, сам варив борщ, сам прав і прасував. Ніхто мені не казав, що я щось роблю не так. А потім у моєму житті з'явилася жінка, і за якихось кілька місяців я перетворився на людину, яка боїться покласти в кошик пачку масла без дозволу. Я стояв посеред супермаркету, тримав пакет молока і думав: «А чи можна мені це взяти?» Як таке взагалі сталося? Зараз розкажу.

13:24

  З дружиною ми розлучилися понад десять років тому. Розійшлися тихо, без биття посуду й судів. Відтоді я звик жити сам. Мені сорок сім рокі...

Дальше »
Роками я «зра.ждував» дружині. Спокійно. Обережно. Я був впевнений: усе під контролем. А потім зайшов у кафе замовити пиріг. І побачив свою дружину. З іншим. Він тримав її за руку. Вона сміялася. Так, як мені вже давно не сміялася. Перша думка: підійти, влаштувати сцену. Друга думка: зачекай. Поговориш вдома. Увечері я сів навпроти неї на кухні. Але Олена подивилася на мене спокійно. Поклала долоню на стіл.І сказала: «Сергію, я знаю про все. Про кожну. З першого дня. І це ще не все...»

Роками я «зра.ждував» дружині. Спокійно. Обережно. Я був впевнений: усе під контролем. А потім зайшов у кафе замовити пиріг. І побачив свою дружину. З іншим. Він тримав її за руку. Вона сміялася. Так, як мені вже давно не сміялася. Перша думка: підійти, влаштувати сцену. Друга думка: зачекай. Поговориш вдома. Увечері я сів навпроти неї на кухні. Але Олена подивилася на мене спокійно. Поклала долоню на стіл.І сказала: «Сергію, я знаю про все. Про кожну. З першого дня. І це ще не все...»

08:47

Мені стало холодно. Я зраджував дружині, а вона нічого не знала. Але нещодавно я помітив її з іншим чоловіком. Він тримав її за руку. Як вон...

Дальше »
Рік я жив із ними.. Готував сніданки. Возив Аню до школи. Дарував їй книжки, заплітав коси, коли Марина не встигала. Я думав: це моя сім'я. А потім...потім одного вечора прийшов з роботи раніше. Роззувався в коридорі. Почув голос Ані з кімнати. «Мамо, а коли він поїде?»..«Хто?»«Єгор. Він же тимчасово з нами живе?»Тимчасово. Рік. Сотні сніданків, десятки подарунків, тисячі спроб стати своїм. Тимчасово. Я стояв у коридорі з черевиком у руці і не міг зробити крок далі.

Рік я жив із ними.. Готував сніданки. Возив Аню до школи. Дарував їй книжки, заплітав коси, коли Марина не встигала. Я думав: це моя сім'я. А потім...потім одного вечора прийшов з роботи раніше. Роззувався в коридорі. Почув голос Ані з кімнати. «Мамо, а коли він поїде?»..«Хто?»«Єгор. Він же тимчасово з нами живе?»Тимчасово. Рік. Сотні сніданків, десятки подарунків, тисячі спроб стати своїм. Тимчасово. Я стояв у коридорі з черевиком у руці і не міг зробити крок далі.

07:58

Я познайомився з Мариною на виставці сучасного мистецтва у Львові. Їй було тридцять чотири, мені — тридцять вісім. Вона стояла перед абстрак...

Дальше »
Подписаться на: Сообщения ( Atom )