Сьогодні вранці 18-річна дівчина народила дівчинку. Після цього вона написала заяву ..., викликала таксі й вийшла з пологового будинку, не озираючись.Але вона навіть уявити не змогли, яка «несподіванка» на малечу там чекатиме..



Коли ми з чоловіком приїхали до лікарні ввечері, охоплені переймами, наші серця переповнювала радість у передчутті появи четвертої дитини. Наша родина вже була справді великою й багатолюдною.


Треба сказати, наші другі й треті діти — близнюки, що стало справжньою несподіванкою, адже у нашій родині таких випадків раніше не було. Під час наступної вагітності у нас навіть з’явилася жартівлива фраза: «А раптом знову близнюки?»


Батьки були вражені новиною й дуже допомагали нам у перші дні. Вже на другому УЗД нам підтвердили, що двійні чекати не варто.


Однак на світ з’явився наш четвертий «ніндзя» — одна дитина. Так усі хвилювання швидко залишилися у минулому. Ми оселилися в окремій палаті, яку чоловік оплатив заздалегідь.


Через кілька годин мені принесли дитину для годування. Раптом увійшов завідувач відділення з тривожним виразом обличчя й сказав: «У нас виникла одна проблема…»


Того ж ранку 18-річна дівчина народила дівчинку, написала заяву про відмову й поїхала з лікарні на таксі.


Після пологів вона не могла ходити, але всіляко уникала залишитися хоча б на хвилину довше. Нам довелося відпустити її.


Дівчинка народилася здоровою й прекрасною. Я подумала: «Ти так мріяла про близнюків… А може, візьмеш цю малечу?»


– Можемо написати, що саме ти її народила… – Але я не хочу, щоб дитина потрапила до дитячого будинку. Яке життя для малюка? Це розбиває мені серце… Звісно, це протизаконно.


Хоча формальна процедура всиновлення може бути розпочата, вона затягнеться на кілька місяців і не гарантує успіху. – Поки це відбувається, дитина опиниться в інтернаті.


Це дуже сумно… Чесно кажучи, я була вражена такими обставинами. Я добре знала головну медсестру Людмилу Степанівну — добру й чуйно людину. Ми навіть спілкувалися поза лікарнею.


Можливо, саме тому вона й запропонувала мені таку непросту ситуацію.


  • Молода мама обрала самостійний вихід із лікарні одразу після пологів;
  • Дитина народилася здоровою й потребує турботи;
  • Офіційне всиновлення потребує часу й не завжди дає очікуваний результат;
  • Головна медична сестра запропонувала допомогу, виходячи зі співчуття й розуміння ситуації.


Ключовий момент: такі історії нагадують про складність і ніжність людських доль навколо народження нового життя.


На завершення можна зазначити, що народження малюка — завжди подія, наповнена надіями й переживаннями. Іноді життєві шляхи виявляються складними й непередбачуваними, вимагаючи від нас співчуття й підтримки одне одного. Ця зворушлива історія змушує замислитися про важливість людяності у найскладніших обставинах