«Сонечко, знайомся — нова господиня твоєї квартири», — коли без стуку зайшла до мого помешкання з валізами моєї сестри. «Я забираю твою спальню для Христини, тож негайно викидай свої речі», — заявила моя сім’я, жбурнувши куртку мені просто в обличчя… І саме тоді я всміхнулася й сказала…
Мене звати Ганна Мельник. Мені двадцять вісім, і я живу в тихій двокімнатній квартирі на Подолі, де вранці пахне кавою, ваніллю й старими кн...
Дальше »