Я стояла біля старої кам’яної огорожі надворі вже було по-весняному. Назар стояв навпроти, трохи осторонь але так близько, що я бачила в нього дрібні зморшки біля очей. Колись вони здавалися мені милими, ознакою щирої усмішки, а тепер я раптом зрозуміла, що за ці роки його обличчя стало іншим...
Я стояла біля старої кам’яної огорожі кладовища й відчувала, як холодом тягне від землі, хоча надворі вже було по-весняному. Вітер ворушив...
Дальше »