Син Віталій зазвичай приїздив до обіду.. А тут, о дев’ятій ранку... Віталій сидів на кухні й мовчав...Нарешті не виртимав ..– Мамо...– Мамо, нам треба поговорити...Онукові було тринадцять. Він не зміг завадити, тільки стиснув кулаки й дивився в підлогу. Але кожні два тижні і їхав до мене півтори години. А в вісімнадцять приїхав із таким поглядом, що я зрозуміла: він стримав обіцянку.
Я пам’ятаю той день у всіх подробицях, ніби він застиг перед очима на світлині. Була неділя. Серпень стояв спекотний і задушливий, із вечі...
Дальше »