ВАЖЛИВО

    • Події
    • Суспільство
    • Бізнес
    • Світ
    • Рецепти
    • Цікаво
    Докторка повернула до нас папери, постукала ручкою по одному виділеному рядку й тихо поставила Андрієві запитання...після якого повітря в кабінеті ніби змінилося.. Саме в ту мить я побачив, як мій син зблід.

    Докторка повернула до нас папери, постукала ручкою по одному виділеному рядку й тихо поставила Андрієві запитання...після якого повітря в кабінеті ніби змінилося.. Саме в ту мить я побачив, як мій син зблід.

    18:41

      Іноді біда не приходить із гуркотом. Вона заходить у дім майже беззвучно: у вигляді надто тихої дитини, важкого сну посеред вечора, коротк...

    Дальше »
    Тато слухав мене неуважно, але не йшов, допив чай до кінця. Розгорнув нову курточку, від якої я була просто в захваті, поклав на стіл гроші і сказав:— Це матері передаси. А в тому місяці я ще привезу.— А на мій день народження приїдеш? – боязко запитала я.— Звичайно! Що тобі подарувати?— Ляльку! — сказала я і трохи зніяковіла — я вже була достатньо дорослою для ляльок, але слова самі вирвалися у мене.

    Тато слухав мене неуважно, але не йшов, допив чай до кінця. Розгорнув нову курточку, від якої я була просто в захваті, поклав на стіл гроші і сказав:— Це матері передаси. А в тому місяці я ще привезу.— А на мій день народження приїдеш? – боязко запитала я.— Звичайно! Що тобі подарувати?— Ляльку! — сказала я і трохи зніяковіла — я вже була достатньо дорослою для ляльок, але слова самі вирвалися у мене.

    18:25

      Мама була дуже красива, але це була її єдина перевага. Так казав тато. А я, яка обожнювала його до завмирання серця, дивилася на все його ...

    Дальше »
    — Тут якась помилка... Я....Я..Мати нареченого...Я відчувала, як на спині пече сором.Ми зупинилися біля столика в самому кінці зали..— Ось...— усміхнулася вона, не змінюючи виразу обличчя. — Стіл номер дванадцять.

    — Тут якась помилка... Я....Я..Мати нареченого...Я відчувала, як на спині пече сором.Ми зупинилися біля столика в самому кінці зали..— Ось...— усміхнулася вона, не змінюючи виразу обличчя. — Стіл номер дванадцять.

    14:12

      Зала сяяла. Не зала — палац. Кришталь, живі квіти, у кутку грає струнний квартет. Усе було так, як хотів мій Нікіта. Точніше — як хотіла в...

    Дальше »
    Предыдущие Главная страница
    Подписаться на: Комментарии ( Atom )
    Народний голос

    Categories

    • БІЗНЕС
    • ПОДІЇ
    • ПОДІЇ СВІТ
    • РЕЦЕПТИ
    • СВІТ
    • СУСПІЛЬСТВО
    • ЦІКАВО
    Created By SoraTemplates & MyBloggerThemes