— Яна, я сьогодні неподалік, заскочу, погуляю з Анечкою. Тобі треба відпочити.Яна здивувалася, але не змогла відмовити. Дуже вже хотілося виспатися хоча б кілька годин поспіль або, банально, випити кави без поспіху з чистої чашки. З того дня візити Юлії Костянтинівни стали регулярними. Вона приходила кілька разів на тиждень вранці, коли Яна ще в халаті годувала доньку, посміхалася з порогу:— Не поспішай, я почекаю
— Яночко, дорога, а чому ти мені одразу не сказала, що в тебе тепер з’явилися гроші? — Добрий день, Юліє Костянтинівно. Не розумію, про що в...
Дальше »