«Ми виїжджали з Харкова, рятуючи дітей від вибухів, але я навіть не уявляла, що найстрашніше чекатиме мене в тиші — коли я побачу три пропущені дзвінки і почую: “Він живий… але”»

17:32

  У Харкові ми навчилися жити уривками. Уривками спати, уривками їсти, уривками вірити, що наступна ніч не буде страшнішою за попередню. ...

Дальше »